EU4Youth в Україні: Від маленької ідеї до великого бізнесу з розведення перепелів

29-06-2020

О пів на шосту Юрій Шамрай вже у пташнику - саме так починається його ранок майже чотири роки поспіль, з тих пір, як він почав розводити птицю.

Він прибирає клітки, оглядає всіх птахів, перевіряє інкубатори, годує птахів, дає їм воду та в разі необхідності забирає щойно вилуплених пташенят. Ті, у кого є домашні тварини, знають, що ранок починається не з кави. А тепер уявіть, що у вас більше п’яти тисяч домашніх тварин.

До 2014 року Юрій жив у Мар’їнці та працював у Донецьку. Він доставляв ліки в аптеки. Коли на сході України розпочався збройний конфлікт, йому довелося залишити роботу після того, як лінія фронту почала проходити між його домом та місцем роботи. Минув майже рік і все трохи заспокоїлося, люди звикли жити в нових умовах. Юрій та його родина хотіли залишитися. Але що робити з роботою? Навіть у кращі роки в селі було не так багато роботи, але після того, як розпочався збройний конфлікт, стало неможливо знайти роботу , яка могла б забезпечити сім'ю. Саме тому Юрій витратив декілька місяців на вивчення різних можливостей для бізнесу.

Брат Юрія розводив перепелів, але лише для власних потреб. Юрій вирішив з цього зробити бізнес. Він реорганізував свою літню кухню, сам зібрав клітки, знайшов постачальників кормів і купив невеликий інкубатор. На початку було непросто починати нову справу, але терпіння, інтерес та підтримка з боку родини можуть допомогти впоратися з чим завгодно. Спочатку виросла перша партія птахів, потім друга і третя і четверта ... Юрій розвивав дистриб'юторську мережу. Більше того, клієнти просили ще, а для цього йому потрібно було розширити виробництво та придбати нові інкубатори.

Юрій спробував зібрати їх сам. Останній і найзручніший інкубатор був виготовлений з морозильної камери. Але це саморобне обладнання не дозволяло підтримувати стабільність температури та вологості, що негативно впливало на кількість вилуплених пташенят та не дозволяло підтримувати їх життєздатність. Юрій втрачав близько половини пташенят.

Вартість нового інкубатора становила близько 20000 гривень (приблизно 650 євро). Юрію було ніде взяти ці гроші, але він почув, що деякі міжнародні гуманітарні організації дають гранти на розвиток бізнесу. Пошук в Інтернеті дав лише один варіант, що відповідав його запиту: «Розвиток освіти, зайнятості та участі молоді Грузії і України в районах, зачеплених конфліктами», програма, що реалізується Данською радою у справах біженців (ДРБ) у партнерстві з Маріупольською спілкою молоді та фінансується Європейським Союзом у рамках його програми EU4Youth. Юрій звик розраховувати лише на себе, і саме тому він не сподівався на удачу, але все-таки вирішив подати заявку на участь у проекті.

«Коли ми завітали до Юрія на його робоче місце, ми були вражені старанністю та рішучістю молодого підприємця», - каже фахівець Данської ради у справах біженців Анастасія Козирєва. «Юрій створив міні-ферму на невеликій присадибній ділянці, де він розібрав літню кухню, і таким чином, отримав трохи додаткового місця. Сусіди приходили і просили Юрія продати їм птицю навіть під час нашого з ним попереднього інтерв'ю. Ми побачили, як їм шкода, що молодий фермер не міг допомогти - існуючі умови не дозволяли йому збільшити поголів’я перепелів, тому йому потрібно було розширити свій бізнес». 

Грант на розвиток бізнесу, який Юрій отримав у рамках проекту EU4Youth, дозволив йому придбати новий якісний інкубатор на 1000 яєць. Завдяки новому інкубатору, фермер тепер отримує 65-70% вилуплених пташенят, а не 50-55%, як раніше. Саморобні інкубатори не можуть і приблизно дати такий результат. Тепер, пташенята стають сильнішими, активнішими та краще розвиваються.

З кількістю пташенят збільшились і прибутки фермера. Але попереду ще багато роботи. Саме тому найближчим часом Юрій планує вирішити декілька найважливіших проблем. Перш за все, він хоче побудувати додатковий великий вольєр для того, щоб можна було вирощувати більше птиці та задовольнити попит клієнтів, які скаржаться, що іноді їм доводиться купувати неякісну птицю у інших фермерів.   

«Маленький сімейний бізнес перетворився на досить велику птахофабрику, як для прифронтового регіону», - каже координатор програми EU4Youth в Україні Олег Вишневський з ДРБ. «Ми радіємо, що бізнес досяг такого рівня, що фермер може найняти місцевих жителів доглядати за птахами. Так, наразі це лише кілька людей, але це важливо для села з високим рівнем безробіття. Ось так, здавалося б, невелика фінансова допомога може не тільки збільшити доходи підприємця, але й сприяти економічній стійкості села загалом».

«Я вдячний Європейському Союзу за підтримку», - каже Юрій. «Завдяки цій підтримці дохід моєї родини збільшився, а також наша впевненість у майбутньому, і це важливіше за будь-які гроші. Я хотів би побажати Європейському Союзу продовжувати свою успішну роботу в цьому напрямку, бо я точно знаю, що молодь з нашого регіону все ще потребує допомоги для розвитку самозайнятості».     

EU4Youth story from Ukraine